Світ літератури

Субота, 16.12.2017, 12:13
Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Міні-чат
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 48
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу


  

Для вас, батьки

Шановні батьки, на цій сторінці ви зможете отримати педагогічні поради з питань виховання, цікаву інформацію про шкільне життя ваших дітей.


"Сім'я  -це те первинне середовище, де дитина повинна вчитись робити добро".

                                                                                                                                                                                                                                                                                                          В.Сухомлинський 


"Секрет успішного виховання лежить у повазі до дитини".

                                                                                                          В.Емерсон

"Не думайте, що ви  виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте, повчаєте її чи наказуєте їй. Ви виховуєте її щомиті, навіть тоді, коли вас немає вдома".

                                                                                           А.Макаренко


 

Чому підлітки часто невідверті з батьками?

Ваша дитина може бути впевненою, що батьки - її найкращі друзі, але при цьому мало про що вам розповідати. Вона не любить казати про власні справи ані вдома, ані у школі. Можливо, це взагалі риса характеру, притаманна всім членам родини, людям, які звикли самостійно вирішувати свої проблеми, не скаржитись.

Якщо діти ніколи не відчували довіри до батьків, значить, тато або мама не зуміли її завоювати, і, напевно, дорослі одержать поразку нині, коли в підлітків настав час заводити серйозні стосунки.

Дорослі іноді припускаються жахливої помилки, жартуючи над емоційним станом дітей. Ці негідні розумної дорослої людини вчинки не тільки підривають довіру дитини до батьків, а й назавжди відвертаютьро її від родини та домівки.

Методи батьківського контролю й виховання:

Автократичний - усі рішення, що стосуються дітей, приймають виключно батьки.

Демократичний - рішення приймаються батьками разом з дітьми.

Ліберальний -   при прийнятті рішення останнє слово, як правило, залишається за підлітком.

Хаотичний - застосовуються всі попередні методи в залежності від конкретної ситуації.

Найкращим для взаєморозуміння між батьками й підлітками є демократичний метод виховання, його можна вважати так званою "золотою серединою" між двома крайностями - авторитарним і ліберальним стилями.

 Тест "Мистецтво жити з дітьми"

  1. Чи вважаєте ви, що у вашій сім'ї є взаєморозуміння з дітьми?
  2. Чи розмовляють з вами діти відверто. чи радяться з вами про особисті справи?
  3. чи цікавляться вони вашою роботою?
  4. Чи знаєте ви друзів ваших дітей?
  5. Чи бувають вони у вас удома?
  6. Чи беруть діти участь разом з вами в господарських турботах7
  7. Чи є у вас спільні заняття та захоплення?
  8. Чи перевіряєте ви, як вони виконали завдання?
  9. чи беруть діти участь у підготовці до сімейних справ?
  10. Чи хочуть діти, щоб у дитячі свята ви були разом з ними?
  11. Чи обговорюєте ви з дітьми прочитані книжки?
  12. А телевізійні передачі7
  13. Чи буваєте ви разом у кінотеатрах, музеях, на концертах?
  14. Чи часто ви гуляєте з дітьми?
  15. Чи віддаєте ви перевагу відпустці, проведеній разом з дітьми?

За кожне "так" - 2 бали.

За кожне"інколи" - 1 бал.

За кожне "ні" - 0 балів.

Понад 20 балів - дуже хороший результат.

10 - 20 балів - задовільний, але є над чим замислитись.

Менше 10 балів - сигнал про те, що взаємини з дитиною потребують серйозного аналізу та корекції. Можливо. знадобиться порада психолога.



Як допомогти дитині бути успішним у навчанні

Сьогодні надзвичайно актуальним у психології та педагогіці є пошук можливих шляхів для активізації роботи мозку школяра як умови сприйняття та запам'ятовування великих обсягів навчальної інформації.

Людський мозок є одним із найскладніших механізмів у Всесвіті. Він має неймовірні можливості. 

Якісне харчування - головна умова забезпечення мозку достатньою енергією.

Як і будь-яка складна машина, наш мозок потребує енергії. Переважно він отримує її з їжею, яку ми споживаємо. Батьки повинні слідкувати за тим, щоб у раціоні дитини були висококалорійні продукти. Важливо пам'ятати, що для одержання енергії мозкові потрібно багато глюкози. Тому в харчуванні дитини повинні бути фрукти й овочі, багаті на глюкозу.

Часто послаблення уваги, пам'яті, погіршення результатів у навчанні відбувається через нестачу в організмі заліза.Тому в раціоні дитини повинні  бути такі продукти з високим вмістом заліза: печінка свиняча та яловича, м'ясо, риба, яйця курячі, горох, квасоля, соя, крупи гречана та вівсяна, какао-порошок.

Мозок так само потребує поповнення запасів інших речовин, зокрема натрію й калію. Як і глюкоза, калій міститься головним чином у фруктах та овочах, натрій - у багатьох харчових продуктах.

Для продуктивного навчання дитина повинна:

1. Їсти щоранку поживний сніданок, бажано багато фруктів. Для поповнення запасів калію треба ввести в раціон банани, апельсини, ківі, інші сезонні фрукти для збагачення організму вітаміном С.

2. Їсти поживний обід, бажано зі свіжим овочевим салатом.

3. У щоденному раціоні основними елементами повинні стати такі продукти: риба, горіхи, рослинні жири.

4. Для покращення пам'яті треба вживати їжу, багату  на лецитини. Це, зокрема, арахіс, соя, зародки пшениці.

Існує думка "Ти є тим, чим  ти харчуєшся". Обізнаність батьків з тим, якої їжі потребує мозок дитини для живлення та якісного

забезпечення свого "харчування", - перший крок до активізації ефективного запам'ятовування навчальної інформації.


Як розпізнати початок виникнення комп'ютерної залежності в дитини. 

У науковій літературі, присвяченій проблемам комп'ютерної залежності, серед головних ознак, що свідчать про її початок, наводять такі:

  • небажання облишити роботу або гру на комп'ютері;
  • роздратування,прояв агресивності через вимушені відволікання;
  • нездатність або небажання заздалегідь спланувати кінець роботи або гру на комп'ютері;
  • надмірні стосовно статків сім'ї грошові витрати на постійне оновлення програмного забезпечення та пристроїв комп'ютера, будь-яке добування грошей (навіть крадіжки) для купівлі нових ігор або відвідування ігрових залів; 
  • забування про домашні справи, навчання, домовленості про зустрічі впродовж роботи або гри на комп'ютері;
  • нехтування власним здоров'ям, гігієною і сном на користь спілкування з комп'ютером;
  • готовність задовольнятись нерегулярним, випадковим харчуванням, не полишаючи комп'ютер;
  • відчуття емоційного піднесення під час роботи або гри на комп'ютері;
  • обговорення комп'ютерної тематики з усіма,  хто хоч би трохи знається на цьому.

  Таким чином, за допомогою цих ознак батьки можуть своєчасно розпізнати початок комп'ютерної залежності у дитини і звернутися по допомогу до психолога.


Велика сила любові

Психологи дійшли висновку: потреба відчувати, що нас люблять, є основною емоційною потребою людини.

Дитячі психологи стверджують, що кожна дитина має певні основні емоційні потреби, які слід задовольняти для того, щоб вона була емоційно стабільною. З усіх цих   емоційних потреб найважливішою є потреба в любові та прихильності, потреба відчувати, що тебе приймають і потребують. З адекватною кількістю проявів любові дитина може розвинутись у відповідальну дорослу людину. Без любові вона буде емоційно й соціально відсталою. Образно кажучи, усередині кожної людини є емоційний резервуар, який чекає на те, щоб його заповнили любов'ю. Коли дитина по-справжньому відчуває, що її люблять, вона буде розвиватись нормально, але коли любовний резервуар порожній, це будуть проблемні діти, як ми їх часто називаємо.

Відчуття дитиною того, що хтось інший по-справжньому приймає її такою, яка вона є, дає їй свободу рухатись уперед. Вона починає думати про те, як саме їй варто змінитись, до якого рівня рости, більше того - як вийти за межі своїх можливостей і стати кращою. Прийняття - наче родючий грунт, який дозволяє крихітній насінині перетворитись на прекрасну квітку. Грунт лише допомагає насінню розкритись, активує його здатність рости, а потенціал - це щось,  закладене всередині самого зернятка. Так само потенціал закладений і в дитині, а прийняття батьків, учителів, інших дорослих просто дозволяє їй реалізуватися.

За даними статистики, середньостатистична мама розмовляє зі своєю дитиною 15 хвилин, а батько - 4 хвилини на день.

Спробуйте уявити внутрішній стан дітей, які ростуть у неповних сім'ях, де найчастіше мама прикладає всі зусилля для забезпечення матеріального добробуту. Чи коли батьки за кордоном, або діти ростуть в неблагополучних сім'ях. Саме такі діти викликають проблеми в класному колективі, під час уроків. Виникає припущення,що їхні емоційні резервуари не заповнені, і це призводить до психологічних проблем, поведінкової неадекватності, труднощів з подоланням агресивності, асоціативної поведінки, неповноцінного морального розвитку.

За висновками відомого психолога Г.Чепмена існує 5 емоційних мов любові - 5 способів, якими люди висловлюють і з допомогою яких розуміють емоційну любов:

  1. Першою мовою любові є слова утвердження.
  2. Другою мовою любові є фізичне доторкання.
  3. Третя мова любові - це змістовне спілкування.
  4. Четверта мова любові - служіння.
  5. П'ята мова любові -  подарунки.

Підліткам  потрібно відчувати любов не тільки батьків, а й з боку інших дорослих, які відіграють в їхньому житті важливу роль. Щоразу зіткнувшись із дорослою людиною, підліток відчуває, люблять його чи ні. У першому випадку він охоче відгукуватиметься на спроби встановити контакт і так чи інакше підпадатиме під вплив. У другому ж випадку слова дорослих наштовхуватимуться на стіну непорозуміння. А підліткам так потрібна мудрість старших, зрілих людей. Проте без любові вони цю мудрість навряд чи переймуть. То ж нехай ваші сім'ї перетворяться на осередки любові, а дорослі стануть джерелом любові, розуміння та підтримки для своїх дітей. 


Дитина - дзеркало батьків

Кожна людина все своє життя проводить у родині. Спочатку в батьківській, потім у своїй власній, а потім, буває, у родині своїх дітей. Із часом склад родини змінюється. Стають іншими обов'язки її членів, турботи. Ми рідко замислюємося про значення звичних слів:"мир", "родина". Проте мир на Землі, мир у державі розпочинається з миру в родині. Родина - це школа любові для дорослих і дітей. У родині люди стають особистостями, унікальними й неповторними.

А як ми, батьки, спілкуємося з дітьми, чи вважаємо їх повноправними членами родини?

Колись у старовину існувала традиція: уся родина збиралася за столом. В основу цього звичаю покладено прагнення об'єднати всіх членів родини, щоб не втрачати духовний зв'язок поколінь. Отже, не пожалкуйте і ви, шановні батьки, сил і часу для того, щоб зібратися з дітьми і поспілкуватися. Слід зібратись разом, щоб очі бачили, а серце відчувало: це рідне для всіх вас родинне коло, ваша відрада й опора. 

Психологи та соціологи не раз задавалися проблемою порівняння характерів та особливостей родинних стосунків з рівнем моральної вихованості, й неодмінно виявлялося, що між першим і другим існує чіткий зв'язок. Можна навіть визначити різні групи родин і відповідно різні типи поведінки підлітків. 

Ось дві головні ознаки, що характеризують родину:

  1. гармонійність відносин у родині;
  2. особливості виховних зусиль батьків.

Проведені дослідження дозволили визначити кілька груп родин.

У родинах першої групи взаємовідносини між батьками й дітьми будуються на взаємній повазі, турботі один про одного, доброзичливості.

Друга група родин. Тут також спостерігається узгодженість родинних відносин, але, на відміну від першої групи, ставлення до виховання підлітків більш пасивне.

Третя група родин. Найбільш характерна риса - конфлікти.

Четверта група родин. Це родини, в яких нікого не хвилює внутрішній світ дитини. Їх головне правило:"Щоб навчався відмінно й поводився пристойно".

Світло у вікні будинку... Які почуття воно викликає у ваших дітей? Радість, що тебе чекають? Щасливе зітхання:"Ну ось я і вдома"; роздратування: "Ну чого їм не спиться, що їм треба від мене?"; побоювання:"Як пройти тихенько, щоб обійшлося без скандалу та галасу"? Яка із цих думок виникне у вашої дитини, коли вона стане на поріг рідної домівки,- залежить саме від вас, батьки, від вашого вміння знайти компроміс у відносинах із нею, допомогти порадою й зарадити в біді.

Отже, шановні батьки, ви повинні завжди пам'ятати, що моральне обличчя дитини - її погляди, ставлення до людей - головним чином залежать від того, яким підліток бачить своїх батьків удома, у родині. Дитина - це дзерколо, в якому його батьки можуть побачити самих себе. І хай це дзеркало вас завжди тішить, хай ваші діти зростають здоровими та щасливими.



Як зберегти психічне здоров'я дитини.

Психічне здоров'я є складовою й необхідною умовою здоров'я людини. Воно значною мірою зумовлює розвиток фізичного здоров'я і єосновою для формування й розвитку духовного здоров'я. Психічне здоров'я об'єднує дві основні сфери психіки людини - емоційну та інтелектуальну (наші почуття й думки).

Емоційний аспект психічного здоров'я - це психічний стан людини, який дає їй можливість адекватно зрозуміти, як вона себе почуває, який у неї настрій. 

Емоційно здорові люди вміють керувати своїми почуттями, емоціями та настроєм.

Ознаками емоційно здорової людини є:

  • пристосування й адаптація до різноманітного соціального психологічного оточення;
  • дбайливе ставлення до власного здоров'я;
  • відчуття цінності життя;
  • співчуття до оточуючих і турбота про них;
  • безкорисливість, неегоїстичність у стосунку до інших;
  • здатність до глибоких почуттів в особистих стосунках;
  • уміння контролювати своїдумки та тіло, що дозволяє зробити оптимальний вибір для здоров'я.

Інтелектуальний аспект психічного здоров'я дає людині змогу нормально реагувати на життєві зміни, знаходити оптимальний вихід із критичної ситуації.

Ознаками інтелектуально здорової людини є:

  • здатність використовувати свободу вибору дій та вміння застосовувати її для самовдосконалення;
  • усвідомлена установка на позитивне мислення;
  • уміння встановлювати й розвивати міжособистісні стосунки;
  • здатність із розумінням сприймати мотиваційні установки, думки та індивідуальність інших людей;
  • уміння вибрати гармонійне співвідношення між розвитком логічного і творчого мислення відповідно до особливостей соціально-політичного середовища.

Отже, психічне здоров'я є складовою й необхідною умовою здоров'я людини.

Виявляти і приборкувати в собі негативні емоції - правило емоційної культури людини.

Позитивні емоції зберігають і навіть покращують здоров'я людини. 


Поговоримо про довіру

Повернути втрачену довіру дитини можливо, якщо дотримуватись таких правил:

  • В першу чергу виявляйте щирий інтерес по відношенню до дитини. Навчіться слухати і чути дитину - їй важливо відчути вашу увагу та зрозуміти, що вона вам дорога. У спілкуванні намагайтеся бути максимально коректними, обов'язково враховуйте вікові особливості дитини, її темперамент і характер.
  • Якщо дитина за природою своєю дещо замкнена, зробіть перші кроки назустріч спілкуванню. Не бійтеся питати у дитини поради, ділитися радощами, говорити про невдачі (не всі, звичайно, а тільки ті, які будуть зрозумілі їй). Не бійтеся виглядати в очах своїх дітей недосконалими, невмілими. Найголовніше - будьте природніми, правдивими, щирими, і дитина відповість вам тим же.
  • Припиніть чіпляти ярлики "хороший" та "поганий" на дитину та  її друзів. Намагайтеся допомогти дитині розібратися у собі та зробити правильні висновки. Приймайте та любіть дитину такою, якою вона є, адже любов здатна творити справжні дива.
  • Частіше бувайте разом на природі. Практика показує, що розмова біля багаття - прекрасний спосіб зблизитися. Знайти спільну мову допомагають рухливі ігри на свіжому повітрі, спільна робота на дачі, пісні під гітару... У кожній сім'ї - своє.
  • Будьте старшим другом для сина чи доньки і пам'ятайте, що внутрішній світ дитини формують не стільки слова, скільки ваш власний приклад, а також довірливе та добре ставлення до неї.


 Поговоримо про батьківський авторитет

Виховати дитину - велике мистецтво. Процес виховання - це безперервна робота розуму, серця і волі батьків. Адже вони є головною ланкою в особистісному розвитку дитини, бо найчастіше спілкуються з нею. У повсякденному спілкуванні з батьками дитина вчиться пізнавати світ, брати з них приклад, набувати життєвий досвід. 

Сім'я - це школа почуттів дитини. Дуже важливо пам'ятати, що, спостерігаючи за взаємовідносинами дорослих, вона набуває морально-емоційний досвід: у спокійній обстановці і вона спокійна.

Сім'я - це колектив, члени якого взаємопов'язані відповідними обов'язками. Якщо в сім'ї панують доброзичливість, увага один до одного, уміння вислухати іншого, повага до старших, то це лише сприятиме процесу виховання.

Іноді у сімейній практиці переважають заборони і примусовість, допускаються фізичні покарання. А це суперечить основному принципу педагогіки: поважати особистість, яка розвивається.

Батькам слід пам'ятати, що виховання - це творчий пошук, який не терпить поспішних рішень. У будь-яких складних педагогічних ситуаціях батьки повинні рахуватися з почуттям дитини, бачити в ній особистість, прагнути до взаєморозуміння, побудованого на повазі й довірі, справедливості в оцінці вчинків дітей. А для цього в першу чергу потрібно бути самим взірцем, на який дитина могла б рівнятися. А.Макаренко казав:"Ваша особиста поведінка - вирішальна. не думайте, що ви виховуєте дитину тільки тоді, коли розмовляєте з нею, чи повчаєте, чи караєте її. Ви виховуєте її кожної миті свого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома. Для виховання потрібно не багато часу, а мудре використання кожної миті".

Якщо батьки добрі, чуйні, уважні, живуть спільними інтересами, то така сім'я позитивно впливає на виховання дітей. Якщо вони ведуть неправильний спосіб життя, кожен живе сам по собі, то дитина в такій сім'ї виросте егоїстом і нічого доброго не навчиться.

Більшість батьків розуміє значення батьківського авторитету у справі виховання. Але як його завоювати у дитини та зберегти, знають далеко не всі. На жаль, батьки не завжди володіють культурою спілкування і стосунків: часто критикують один одного у присутності родичів, друзів, дітей. Частіше, як дослідили психологи, так чинять жінки. Вони вважають, що поводяться правильно, намагаючись "покращити" своїх чоловіків. Але критика одного з батьків торкається дитячої душі, викликає образу, напруженість у стосунках, веде до конфліктів. Так виникає відчуження, яке часто призводить непорозуміння, до розпаду сім'ї. Авторитет батьків тримається на повазі, піднесенні особистості кожного. В очах дітей авторитет батьків зростає, коли в них зразкова поведінка. У сім'ї, де батько й мати не ділять домашні турботи на "жіночі й чоловічі", уважно ставляться один до одного, до своїх батьків, діти бачать приклад добрих стосунків з людьми.

У статті 51 Конституції України говориться:"Батьки зобов'язані утримувати дітей до їхнього повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків". 

Отже, батьки повинні пам'ятати, що треба дітей не тільки утримувати матеріально, а й виховувати духовно. Тільки тоді можна дочекатися спокійної старості. І найважливіша складова частина успіху у цьому процесі - це батьківський авторитет. То ж бажаю Вам сімейного щастя та великої радості від спілкування з дітьми. 



Засади  родинного виховання

У родині насамперед формуються такі чесноти, як людяність, повага до старших, милосердя, охайність, любов до порядку, доброзичливість, щирість, а також громадянські риси.

Негативний вплив у родинному вихованні має розходження батьків у своїх вимогах до дітей, що спричиняє дезорієнтацію дитини та підриває авторитет батьків. У родинному вихованні дитини треба йти середнім шляхом, тобто уникати зайвої суворості і не покладатись на природу, задовольняти тільки здорові потреби дитини, застосовуючи при цьому певну дисципліну.

Проблеми родинності й сьогодні відіграють важливу роль у діяльності національної школи. Адже родинне виховання повинно стати основою життєдіяльності школи. А тому новий тип національної школи в Україні визначається як школа-родина.

Сім'я є природним середовищем первинної соціалізіції дитини, джерелом її матеріальної та емоційної підтримки, засобом збереження й передачі культурних цінностей від покоління до покоління.

Головна умова сімейного виховання - міцний фундамент сім'ї, що базується на її непорушному авторитеті, подружній вірності, любові до дітей і відданості обов'язку їх виховання, материнському покликанні жінки, піднесенні ролі батьків у створенні та захисті домашнього вогнища.

Виховний вплив сім'ї зростає, якщо батьки цікавляться не тільки навчанням , а й позаурочною діяльністю своїх дітей.

Дієвим чинником сімейного виховання є спільна трудова діяльність батьків і дітей. Дітей слід залучати до сімейної праці, вони повинні мати конкретні трудові обов'язки, адекватні їх віковим можливостям. Така співпраця дітей з батьками має більш сильний виховний вплив, ніж словесні повчання.

Успіх сімейного виховання значною мірою залежить від організації домашнього побуту, традицій сімейного життя. 

Справжнім авторитетом користуються батьки, які сумлінно ставляться до праці, до сімейних обов'язків. 

Важко переоцінити в сімейному вихованні роль дідусів та бабусів. Однак це не означає, що батьки повинні перекласти на них

свої батьківські обов'язки. Сімейне виховання повноцінне лише за розумного поєднання виховного впливу батьків і дідусів та бабусь. 

Людяність виховується тільки на прикладі батьків. Якщо діти бачать зневажливе ставлення батьків до дідуся чи бабусі, то годі сподіватися від них іншої поведінки в майбутньому.

Крім того, батьки впливають на своїх дітей через механізм підкріплення: заохочуючи поведінку, що вважається правильною, і караючи дитину за порушення правил, батьки поступово вкорінюють в її свідомість систему норм.

Батьки можуть використовувати різні засоби заохочення. При цьому похвала батьків, з якими дитина перебуває в дружніх стосунках, як правило, більш дієва, ніж похвала батьків байдужих, холодних. Ефект заохочення залежить також від того, як діти сприймають його. Якщо в разі очікування винагороди діти дотримуються вимог батьків, то у протилежному разі вони можуть не дотримуватись цих вимог. Аналогічно діти оцінюють похвалу. Якщо їх хвалять за все, що б вони не зробили, похвала перестає бути засобом заохочення.

Якщо треба покарати дитину за певну провину, це слід робити одразу після неї. При цьому необхідно бути суворим, а не жорстоким. Надто суворе покарання, як правило, викликає в дитини страх та озлобленість, вона починає уникати людини, яка суворо поводиться з нею, а в разі загострення стосунків може піти з дому. Дослідження свідчать: правила поведінки, що нав'язуються через суворе покарання, діти засвоюють найменшою мірою. Покарання буде більш дієвим, якщо пояснити дитині, за що її карають. Експериментально встановлено, що дитина швидше підкориться, якщо їй спокійно і дохідливо пояснити, чому вона мусить це робити, ніж без пояснень покарати за неслухняність.

Сімейне виховання розпочинається з любові до дитини. Педагогічно доцільна батьківська любов - це любов до дитини в ім'я її майбутнього, на відміну від любові в ім'я задоволення власних швидкоплинних батьківських почуттів. Сліпа, нерозумна любов деформує у свідомості дітей систему цінностей. У дітей формується зневага до праці, не розвивається почуття вдячності, безкорисної любові до батьків та інших родичів.

Сімейне виховання - це педагогіка буднів, педагогіка кожного дня, яка в повсякденному житті здійснює велике таїнство формування особистості людини.


І ще раз про куріння...

Всесвітня організація здоров'я подає невтішні факти. Експерти шоковані тим, що відбувається в Україні: хлопці починають курити приблизно у 9-11 років, а дівчата - у 10-14. За останній рік згубної звички позбулося 15% чоловіків - курців, зате кількість школярів - курців збільшилась на 18% !

Що ж змушує їх хапатися за цигарку?

Психологи стверджують, що 80% курців упродовж життя віддають перевагу тим маркам, які спробували в юності. Тому виробники цигарок ставлять за мету якомога раніше упіймати на гачок хлопця чи дівчину. І це їм, на жаль, вдається. Якщо 1995 року українці вперше пробували курити в середньому у 15 років, то тепер - уже в 11 років. А "підсаджують"їх на сигарети непомітно і ненав'язливо. Яскраві мерехтливі екранчики біля кас супермаркетів, солодощі й жуйки у вигляді цигарок. Заборонили рекламу тютюну на телебаченні - то вона "переселилася" до Інтернету. Гумористичні картинки, "гіфки", ролики з героями, які тримають у зубах цигарку, не просто веселять нас. Підсвідомо підліток прагне повторити цю дію. Психологи називають це нейролінгвістичним програмуванням. Часто виробники цигарок рекламують свою продукцію під виглядом...антитютюнових кампаній. Наприклад, показують на плакаті ефектного чоловіка з цигаркою, а внизу - напис про те, що курити шкідливо. Але природно, що людина звертає увагу не на напис, а на красиву картинку. Тому пояснюйте дітям про шкідливість куріння, не дайте їм упійматися на ці хитрощі.

А ще дуже важливим фактором є власний приклад батьків.

Скільки би батько не розповідав синові про шкідливість куріння, але якщо після цього він піде на перекур - син наслідуватиме його. Так уже влаштована наша підсвідомість, що на будь - яку заборону відповідає зацікавленістю. Крім того, хочеться показати, що ти вже дорослий!

Західні науковці, що досліджували проблему підліткового куріння, дійшли висновку: аби знизити рівень куріння серед підлітків, треба насамперед зменшити його серед дорослих, які подають поганий приклад. На жаль, в Україні це правило наразі не працює. В останні роки ми спостерігаємо, що дедалі частіше чоловіки і жінки позбуваються поганої звички, проте цигарка все більше стає популярною серед п'ятикласників. Шкода, бо вони просто не розуміють, що безсовісні комерсанти, які наживаються на чужому здоров'ї, уміло їх використовують. А розуміння цього їм мають дати дорослі: батьки та вчителі.


Поради батькам п'ятикласників

2013-2014 н.р. є особливим для учнів п'ятого класу.Серед основних новацій такі: для забезпечення високого рівня знань іноземних мов - учні 5-х класів вивчатимуть дві іноземні мови; розпочнеться вивчення інформатики; передбачено посилення використання здоров'язбережувальних технологій; підвищена увага приділятиметься природничій та екологічній освіті.

Завдання вчителів та батьків допомогти дітям адаптуватися до нових умов.

Батькам слід дотримуватися таких порад:

  1. Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
  2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
  3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
  4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
  5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
  6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в періо
Пошук
Календар
Друзі сайту
CЗОШ І-ІІІ ступенів №8  м.Хмельницького (офіційний сайт) Кликніть тут  

Сайт вчителя математики Тичинської  Т.І. Кликніть тут    

Сайт початкової школи СЗОШ  №8 Кликніть тут                                

Сайт вчителя СЗОШ №8 Атаманюк  Н.В. Кликніть тут                      

Сайт вчителя СЗОШ №8 Бігус  І.М.  Кликніть тут                      

Сайт вчителя математики Кіча О.В.  Кликніть тут                      

Сайт вчителя математики Наголюк З.І.   Кликніть тут      

Сайт вчителя математики Нагурнік Л.О. Кликніть тут                      

Сайт вчителя хімії Мороз Л.О. Кликнути тут 


Погода в Хмельницькому

Пошук
Архів записів
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz