| Авторський освітній сайт "Світ літератури" пропагує любов до художнього слова, до мистецтва.
На сторінках сайту Ви можете ознайомитися із розробками уроків та методичним забезпеченням до уроку як світової літератури так і художньої культури, матеріалами позакласної роботи. Своє завдання як вчителя світової літератури та художньої культури бачу в тому, щоб навчити дітей цінувати прекрасне, використовувати його для формування себе як особистості. Ознайомлення їх з найвизначнішими досягненнями світового мистецтва збагачує духовний світ школярів, розвиває їхні творчі здібності, креативне мислення, сприяє емоційному розвитку, виховує повагу до своєї культури та культурних традицій інших народів.
Навчити учнів вчитись Головне завдання сучасної національної школи - створити умови для розвитку кожної особистості як неповторної індивідуальності, здатної до творчої самореалізації, навчання впродовж життя.
на думку Сухомлинського, саме своєчасно й міцно сформрване вміння вчитись дає можливість розвинути пізнавальну активність особистості, стає основою культури інтелектуальної праці. Навчальні вміння можна поділити на специфічні (предметні) та загальнонавчальні. І ті й інші забезпечують засвоєння знань. Кінцева мета розвитку навичок самоосвіти - це самостійне, творче, незалежне, критичне мислення індивіда, що є вкрай необхідною рисою й ознакою сучасної людини взагалі і громадянина незалежної держави зокрема. Основою самостійної діяльності є пізнавальна компетентність, яка дозволяє людині постійно, систематично цілеспрямовано здійснювати самовдосконалення як професіонала та особистості. Саме це робить особистість конкурентноздатною на ринку праці впродовж життя. В основі пізнавальної та самостійної компетентності лежать загальнонавчальні вміння. Оволодіння школярів загальнонавчальними вміннями дає можливість вільно оперувати знаннями, що перетворюються у свою чергу на засіб пізнання.Узагальнені вміння підвищують навчальні можливості учнів дають змогу забезпечити творчий характер діяльності. Вони виступають як реалізовані потенційні можливості особистості, сприяють її самореалізації, самоствердженню в навчальній діяльності. Загальнонавчальні організаційні вміння - це вміння, що забезпечують планування, здійснення, контроль, регулювання та аналіз особистістю власної навчальної діяльності. Ефективністьі навчання, й будь-якої іншої роботи людини багато в чому залежить від того, наскільки особистість організована, наскільки вміє керувати своєю діяльністю, наскільки в неї сформовані організаційні вміння. Ці вміння дають змогу перейти у процесі навчання від зовнішнього управління до самоуправління, від навчання до організованої ззовні діяльності, до самоосвіти. Загальнонавчальні організаційні вміння діляться на дві групи: - уміння, що сприяють створенню оптимальних умов для успішного навчання;
- уміння, що дозволяють визначити порядок виконання навчальних завдань.
Першу групу складають уміння, пов'язані з виконанням санітарно-гігієнічних вимог: режиму дня, поведінки на уроках і перервах; підготовки робочого місця на уроці та вдома; техніки безпеки; поєднання навчальної праці, різного виду діяльності з дозвіллям. Другу групу складають уміння, дотримання яких створює нормальні умови для виконання навчальної роботи при малих витратох часу й сил: визначення мети й колективних та індивідуальних навчальних завдань діяльності; вибір найбільш раціональних шляхів, етапів, способів, засобів і строків діяльності; володіння різноманітними формами самоконтролю, внесення корективів у діяльність;прийомів оцінювання своєї навчальної діяльності та навчальної діяльності однокласників; постановка мети самоосвітньої діяльності, визначення найбільш раціональної послідовності дій з реалізації самостійних завдань. Безперервність освіти, самоорганізація й самоосвіта школярів, які грунтуються на формуванні прийомів раціональної навчальної діяльності, дозволяють учням бути готовими до свідомого спрямування на професійну підготовку відповідно до особистих потреб та інтересів.
Інклюзивне навчання - рівні можливості для кожного
Організація навчання дітей з обмеженими можливостями у звичайних школах вимагає безлічі зусиль. На жаль, більшість шкільних будівель не пристосовані до того, щоб у них знаходились діти з важкою формою інвалідності. Крім того, по відношенню до дітей-інвалідів існує негативне ставлення з боку інших людей, а також стереотипи та хибні погляди з приводу можливостей інвалідів: що вони можуть, а чого не можуть.
Інклюзивна освіта - це система освітніх послуг, що грунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу. Інклюзивна школа - це заклад освіти, відкритий для навчання всіх дітей, незалежно від їхніх фізичних, інтелектуальних, соціальних, емоційних, мовних чи інших особливостей. Цей заклад забезпечує безбар'єрне фізичне середовище, адаптує навчальні програми та плани, методи та форми навчання, тим самим даючи всім дітям можливість успішно навчатись, у тому числі й дітям з особливими освітніми потребами; залучає батьків до співпраці; співпрацює з фахівцями з метою надання спеціальних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей; створює позитивну атмосферу у шкільному середовищі та громаді взагалі. Інклюзія - це процес. Важливо зазначити, що інклюзія повинна розглядатися як постійний пошук ефективних шляхів задоволення індивідуальних потреб усіх дітей. У цьому випадку відмінності розглядаються як позитивне явище, яке стимулює дітей та дорослих. Інклюзія пов'язана з визначенням перешкод та їх подоланням. Відповідно, вона включає проведення комплексної оцінки, збір інформації з різноманітних джерел для розробки індивідуального плану розвитку та його реалізації на практиці. В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей, забезпечує однакове ставлення до всіх людей, але створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами. Тобто, система адаптується до потреб дитини. Девіз інклюзії: "Рівні можливості для всіх". Досить часто інтеграцію ототожнюють з інклюзією, яка має трохи розширений контекст: інтеграція відображає спробу залучити учнів з особливими потребами до загальноосвітніх шкіл, а інклюзія передбачає пристосування шкіл та їх загальної філософії та політики до потреб усіх учнів - як обдарованих дітей, так і тих, котрі мають особливі потреби. Інклюзія потребує змін на всіх рівнях освіти. Суспільство повинно враховувати індивідуальні потреби людей і пристосовуватись до них, а не навпаки.
Подаруйте учням крила Учитель - це покликання, учительство - це служіння. Справжній вчитель дарує учню крила і вчить літати. Він має високу місію: не тільки передати суму знань, а в першу чергу сформувати ставлення до світу, до людей, до життя в колективі. Ідеальний вчитель - це той, для кого вчительство - сенс життя. Хороший учитель повинен володіти мистецтвом мотивації. Правило номер один правильної мотивації таке: очікуйте найкращого від учнів, яких навчаєте. Негативне ставлення й підкреслення слабкостей нагадують людям про їхні вади, і тому їхня поведінка погіршується. Позитивне ставлення й зосередження на сильних якостях нагадують про їхні переваги, і тому їхня поведінка покращується. Якщо вчитель починає очікувати більшого від окремих учнів, ці діти самі починають очікувати більшого від себе. Причина полягає в тонкій взаємодії між учителем та учнями. Інтонація голосу, вираз обличчя, дотик і ставлення можуть стати засобами, якими - часто несвідомо - учителі повідомляють учням про свої сподівання. Таке спілкування може допомогти дитині змінити думку про себе. Тому учитель повинен бути щирим по відношенню до своїх учнів. Від нас залежить, що ми будемо робити: опиратись на переваги дитини чи повсякчас згадувати про її слабкості. Коли ми вибираємо позитивне ставлення, починають проявлятися приховані таланти. Діти розвиваються неоднаково, й найкращі вчителі завжди ретельно шукають приховані здібності. Діти потребують атмосфери, де вони можуть удосконалюватися, шліфувати свої навички й шукати свою індивідуальність. У кожного глибоко в душі є бажання чогось досягти, стати кимсь. Завдяки цьому вчитель отримує чудову точку опори. Якщо він скористається нею і продемонструє, що вірить у майбутнє дітей, вони зроблять майже все, щоб виправдати його сподівання. Дуже важливо проявити повагу до людської особистості. Часто ми зустрічаємося з такою поведінкою й учинками учнів, яких не можемо зрозуміти. У такому випадку треба зазирнути у їхнє минуле. Найчастіше це дає ключик до розуміння дитини і допомагає знайти ту підтримку, якої вона потребує. Також слід визначити, що система потреб людей, а особливо дітей, перебуває у мінливому стані. Те, що мотивує дитину цього року, може виявитись цілком неефективним у наступному. Діти ростуть, дорослішають, змінюється система їхніх цінностей та авторитетів. Тож і вчитель, знаючи психологічні особливості дітей кожного віку, спілкуючись з ними, повинен змінювати своє ставлення, вимоги, методи.
Учитель. який прагне навчити своїх учнів досягати в житті успіху, повинен установити високі стандарти досконалості. Діти повинні засвоїти, що набагато краще виконувати роботу добре, ніж погано. Любити своїх вихованців - означає дбати про їхні майбутні успіхи й витрачати час та енергію на те, щоб навчити їх ефективно працювати.
Мрія починається з учителя, який вірить у нас, який веде нас до нової висоти.
Не варто спонукати дітей долати надто високі вершини. Ніхто не зможе виконувати роботу безкінечно, не досягши хоч якогось успіху. Наполягаючи на досконалості, ми повинні дбати про те, щоб цілі були нелегкими але реалістичними. Тому необхідно прагнути розумних цілей. Поряд з цим учням необхідно постійно досягати короткочасних цілей. Вони можуть розширювати свої можливості, але потребують регулярного успіху.
Будь-яку справу, у тому числі й навчання, супроводжують невдачі. Діти по-різному реагують на них. Одних вони приводять до пригнічення, інших спонукають до ще більшої рішучості. Перед учителем стоїть важливе завдання - навчити дітей давати собі раду після невдач. Це може мати велике значення й у їхньому подальшому житті. Тому необхідно створювати таке середовище навчання, де невдача не є фатальною. Саме мудрий учитель навчає учнів учитись на своїх помилках і не відмовлятись від боротьби. Сенека вчив:"Якщо ти людина, то прагни до великого, навіть якщо зазнаєш невдачі".
Важливо не вчити дитину, а формувати потяг до навчання.
Учні реагують на заохочення, а не на нарікання. Мистецтво похвали, яке називають позитивним заохоченням, - це вкрай важливий засіб, який мусить опанувати вчитель.
Необхідним також є опанування мистецтвом викликати радість у людей, регулярно дякуючи їм. Учителі мають звичку телефонувати батькам, коли учень отримує незадовільну оцінку, але було б значно краще, якби вони більше розмовляли з батьками дітей, які чудово вчаться або досягнули значного успіху.
Додатковим джерелом мотивації можуть бути розповіді про колишніх успішних учнів чи навіть зустрічі з ними. Знайомство з успішними людьми не тільки прищеплює певні цінності, а й переконує людину в тому, що якщо хтось зміг досягти певної мети, то це зможу зробити і я. Успіх інших якимось чином надихає нас на досягнення мети.
Хороший учитель той, який вірить у найкращі якості учнів, простягає їм руку й підносить до себе, а згодом навіть прагне підштовхнути їх іще вище.
Формувати ціннісні орієнтації
Кожне суспільство має унікальну цінністно-орієнтаційну структуру, в якій відбивається самобутність даної культури. Набір таких цінностей індивід засвоює у процесі соціалізації. Порушення цілісності суспільної ціннісної структури призводить до зникнення або деформації соціальних норм, в ідеалах і цінностях суспільства з'являються протиріччя.
Індивідуально-психологічний розвиток учня супроводжується прагненням більш глибоко зрозуміти себе, розібратись у своїх почуттях, настроях, думках, відносинах. Життя підлітка мусить заповнитися змістовними відносинами, інтересами, переживаннями. Саме в підлітковому віці починає встановлюватись певне коло інтересів, що поступово здобуває відому стійкість. Це коло інтересів є психологічною базою ціннісних орієнтацій підлітка.
У переломні періоди розвитку суспільства неповнолітні виявляються непідготовленими та соціально незахищеними для сприйняття системи загальнолюдських цінностей. Часто, не маючи достатньо життєвого досвіду, моральних переконань, не вміючи відрізнити життєві цінності від уявних, штучних, вони закріплюють у своїй свідомості й поведінці негативні тенденції розвитку.
Вивчення динаміки життєвих орієнтацій і цінностей підлітків - благодатне підгрунтя для аналізу різних аспектів життя суспільства й тенденцій його розвитку.
Чи мають сучасні підлітки ідеали та цілі в житті?
Результати дослідження показали, що головним для молоді насампред є здоров'я (21,4%), а потім уже наявність хороших і вірних друзів (16,1%) і щасливе родинне життя та любов (15,9%). Досить рівномірні за чисельністю групи тих респондентів, хто прагне мати матеріально забезпечене життя (14,5%), бути впевненим у собі (14,3%), набути життєву мудрість (14,7%), а цінують красу природи та мистецтва 1,2% із числа опитаних.
Другорядну роль відіграють такі цінності, як активне, діяльне життя, життєва мудрість (зрілість суджень і здоровий глузд, що досягається життєвим досвідом), щастя інших.
У дослідженні ціннісного ставлення школярів було виявлено, що 44% учнів віддають перевагу американській культурі, 25% - слов'янській, 17% - східній, 14% - західноєвропейській.
На думку дітей, найбільше впливають на формування їх особистості музика (67%) і кіно (52%). Найменший вплив чинять живопис (10%), релігія (16%), середні позиції займає література (26%). Опитувані відзначили, що сьогодні існує мода на :
- уміння працювати на комп'ютері - 46%;
- ролики -10%;
- читання художньої літератури - 12%;
- куріння - 25%;
- татуювання - 29%;
- відвідування дискотек, нічних клубів - 64%;
- сексуальний досвід - 30%;
- "крутий" одяг - 25%;
- досвід уживання наркотиків - 5%;
- заняття спортом - 51%;
- уживання алкоголю - 29%.
Оцінки, "крутий" і стильний одяг,поведінка та стиль, зовнішність, особисті успіхи, матеріальна забезпеченість - саме ці пункти, на думку школярів, викликають заздрість у однокласників. Для старшокласників важливими є такі принципи:
- отримати достойну освіту, професію;
- бути здоровим;
- зробити кар'єру;
- налагодити стосунки з друзями;
- створити сім'ю;
- стосунки з сім'єю.
Серед рис, які найбільш цінні для сучасної молоді, є доброта, комунікабельність, справедливість, взаєморозуміння, щирість. Отже, ми бачимо, що соціальні зміни останніх років поки що не зруйнували прагнення молоді до досягнення соціально-значущих позитивних ідеалів і цінностей.
Вчитель відіграє важливу роль у розвитку й вихованні цінностей школярів. Він поєднує колективні та індивідуальні форми роботи. застосовує нетрадиційні методи їх проведення, орієнтуючись на особистість кожного учня.
Велика роль у формуванні ціннісних орієнтацій школярів відводиться психологам навчальних закладів. Їх діяльність полягає у створенні соціально-психологічних умов для організації певної форми мислительної діяльності дітей, яка включає в себе особистісне (суб'єктивне) ставлення до реальних життєвих ситуацій і відображається у формуванні власного бачення себе, усвідомленні ціннісних орієнтацій і поведінкових реакцій інших учнів.
Серед основних завдань, які стоять перед педагогами, є сприяння повноцінному розвитку особистості вихованців, учнів на кожному віковому етапі, створення умов для формування в них мотивації на самовиховання й саморозвиток; забезпечення індивідуального підходу до кожного учасника навчально-виховного процесу на основі його психолого-педагогічного вивчення; профілактика й корекція відхилень в інтелектуальному та психофізичному розвитку вихованців, учнів; підвищення рівня психологічної компетентності всіх учасників навчально-виховного процесу; раннє виявлення та створення психолого-педагогічних умов для соціалізації дітей.
Все це сприятиме вихованню всебічно розвинених, духовно багатих, фізично досконалих, талановитих громадян України. Кінцевим результатом повинна бути життєва компетентність учнів, тобто сформована особистість, яка діятиме в конкретній життєвій ситуації відповідно до власних цінностей, ставлень і переконань.
Десять заповідей творчої особистості - Будь хазяїном своєї долі.
- Досягни успіху в тому, що ти любиш.
- Зроби свій конструктивний внесок у спільну справу.
- Будуй свої відносини з людьми на довірі.
- Розвивай свої творчі здібності.
- Культивуй у собі сміливість.
- Піклуйся про своє здоров'я.
- Намагайся мислити позитивно.
- Поєднуй матеріальне благополуччя з духовним задоволенням.
- Вмій відстоювати свою думку.
Використання інформаційно-комунікаційних технологій
Професія вчителя вимагає безперервного навчання, удосконалення професійної компетентності.
Головний екзаменатор наших вихованців - життя. Наскільки вони будуть адаптованими до соціального середовища, здатними оперативно приймати правильне рішення в нестандартних ситуаціях, умітимуть аналізувати й контролювати власну діяльність, тобто успішно її виконувати, залежить насамперед від школи, від того, в якій мірі в них будуть сформовані життєві компетентності. тому слова "компетентнісне навчання" сьогодні надзвичайно важливі в українській школі.
Серед розмаїття освітніх інноваційних педагогічних технологій інформаційно-комунікаційні технології заслуговують на особливу увагу.
По-перше, в умовах інформаційного суспільства знаннєве навчання поступово втрачає свій сенс. Величезний потік інформації, яка старіє швидше, ніж учень закінчує школу, уже неможливо вмістити у шкільну програму.
По-друге, на думку науковців, методистів, комп'ютерні технології певним чином включають елементи інших освітніх технологій, зокрема технології розвивального, особистісно зорієнтованого, інтерактивного навчання, проектної технології. Про актуальність використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі свідчать провідні освітянські документи, нормативно-правові акти, постанови, укази та науково-теоретичні, методичні дослідження, праці, рекомендації, що свідчать про пильну увагу держави, науковців, психологів, методистів, а також учителів-практиків до цієї проблеми.
На користь запровадження ІКТ в навчально-виховний процес свідчать психолого-педагогічні дослідження. Ще Коменський у праці "Велика дидактика" писав:"...Усе, що тільки можна, давати для сприймання почуттям, а саме: видиме - для сприймання зором, чутне - слухом, запахи - нюхом, доступне дотику - через дотик. Якщо будь-які предмети можна сприйняти кількома почуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома почуттями..." Значить, найефективніше діє на людину та інформація, яка впливає на кілька органів почуття, вона засвоюється краще і міцніше, чим більше видів сприймання активізовано. Такими є комп'ютерні технології.
Отже, актуальність вибраної теми визначається в першу чергу соціальним замовленням: наявність знань і вмінь інформаційних технологій стає базовою вимогою для учня - випускника школи. А використання інформаційно-комунікаційних технологій актуальне і обумовлене тим, що в них закладені великі можливості для навчання на якісно новому рівні.
Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій сприяє формуванню ключових компетентностей школярів.
Інформаційно-комунікативні технології -це сукупність методів і технічних засобів реалізації інформаційних технологій на основі комп'ютерних мереж і засобів забезпечення ефективного процесу навчання.
Всебічно "озброїтися" дидактичним матеріалом із завданням різних видів складності, що створює умови для диференціації та індивідуального підходу до можливостей кожного учня, дозволяє використання програм
Microsoft
Word, Power Point, Microsoft Publisher, TEST-W.
Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі змінює роль учителя, створює умови для активної діяльності учня, а комп'ютер при цьому - це активний навчальний інструмент, засіб організації навчання, джерело інформації та банк її довготривалого збереження.
При застосуванні інформаційно-комунікаційних технологій слід чітко визначати можливості використання комп'ютерних технологій і враховувати їх у практичній діяльності.
Необхідно визначати, по-перше, учасників навчально-виховного процесу, зокрема вчителя та учнів, а по-друге, можливості комп'ютера на різних етапах уроку, а саме комп'ютерні технології:
- на етапі актуалізації опорних знань вони сприяють виявленню прогалин у знаннях учнів, допомагають пригадати вивчене за незначний проміжок часу;
- на етапі формування, засвоєння нових знань посилюють мотивацію навчання, забезпечують унаочнення розповіді чи лекції вчителя, урізноманітнюють форми подання інформації, активізують навчальну діяльність учнів;
- на етапі застосування знань створюють оптимальні умови для організації самостійної роботи учнів, урізноманітнюють типи навчальних завдань, забезпечують реалізацію диференційованого підходу;
- на етапі контролю рівня навчальних досягнень сприяють організації тестування, допомагають доцільно запроваджувати самоперевірку, взаємоперевірку, забезпечують негайний зворотний зв'язок.
Інформаційно-комунікаційні технології доречно поєднувати з апробованими, результативними технологіями: інтерактивними, проблемним навчанням, проектною технологією. Типи уроків з використанням комп'ютера:
- Урок-дослідження - це урок, на якому діти самостійно ведуть пошук, відбирають матеріал за завданням учителя. На цих уроках використовуються ресурси Інтернету - комп'ютер відкриває необмежені можливості для дослідницької роботи.
- Урок-віртуальна екскурсія являє собою уявну мандрівку в музей чи на виставку. Для організації такого уроку неохідно скласти маршрут, визначити для учнів джерела пошуку інформації, організувати роботу з одержаною інформацією, результатом якої можуть бути творчі роботи: повідомлення, презентація, заповнена таблиця, відповіді на запитання. А це, безперечно, сприяє формуванню самоосвітньої, комунікативної, інформаційної, полікультурної компетентностей учнів.
- Урок-проект. Сучасний учень повинен не тільки використовувати існуючі інформаційні ресурси, а й навчитися створювати власні. На уроках-проектах учні вчаться самостійно представляти, структурувати та виражати свої знання, що дозволяє закріпити й поглибити їх, підвищити рівень оволодіння вміннями й навичками: головною з яких буде здатність знайти і організувати докладну інформацію (дослідницький метод роботи), а також здатність критично осмислити цю інформацію (аналітичний метод роботи), відпрацювати мовні навички.
- Урок-тестування сьогодні, безумовно, найбільш затребуваний вид роботи. Комп'ютер дозволяє перевірити всі відповіді, а в багатьох випадках не тільки фіксує помилку, а й досить точно визначає її характер, що допомагає вчасно усунути її причину. Саме тому на уроках різних типів здійснюється попередній, поточний контроль знань, умінь учнів.
- Урок-презентація. Використання презентацій на уроках - ефективний методичний прийом, що допомагає в цікавій формі відпрацьовувати, повторювати, узагальнювати, систематизувати та створювати нове на основі вивченого, тому що створення презентацій - ефективне завдання для самостійної дослідницько-пошукової роботи школярів, що згуртовує їх, учить працювати в групі й нести колективну відповідальність за виконану роботу. Позитивні результати формування інформаційної, полікультурної, комунікативної, соціальної компетентностей учнів спостерігаються при використанні як готових, так і створених презентацій.
- Презентацію-завдання, "комп'ютерний" диктант, читання мовчки доцільно застосовувати на етапі закріплення отриманої нової навчальної інформації та відпрацювання способів навчальної діяльності.
ІКТ створюють умови для розвитку навчальних компетентностей, необхідних для життя, тобто формують ключові компетентності учнів, а саме: - учні шукають, знаходять, обробляють, аналізують, систематизують інформацію (інформаційна компетентність);
- не тільки оволодівають досягненнями культури свого народу, а й розуміють культуру інших народів (полікультурна компетентність);
- беруть активну участь в обговоренні проблеми, чують не тільки себе, а й інших, крити<
| |
